8 лютого виповнюється 200 років з дня народження Марковича Опанаса - талановитого фольклориста, етнографа, приятеля Тараса Шевченка та чоловіка Марко Вовчок (частина псевдоніма Марко саме від прізвища Маркович).

Маркович Опанас Васильович народився 27 січня (8 лютого за новим стилем) 1822 р. в с. Кулажинці Полтавської області, де провів свої дитячі і юнацькі роки. Він був шостим сином начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича.

Мати Опанаса, Олена Леонтіївна Керстен, заохочувала сина записувати народні пісні та виконувати їх.

В 1836 р. закінчив Пирятинське 4-х класне міське училище;

1842 році закінчив 2 Київську гімназію;

1846 р. закінчив Київський університет св. Володимира, де ректорував їх близький родич Михайло Максимович.

В травні-червні 1847 р. він був заарештований за участь в Кирило-Мефодіївському братстві і висланий в м. Орел, де працював в канцелярії військового губернатора.

В місті Орлі він познайомився з Марією Олександрівною Вілінською і в другій половині січня 1851 р. вони одружилися. В 1851 Маркевич разом з дружиною  повернувся в Україну.

На початку 1852 р. у них народилася дочка Віра, яка незабаром померла, похована в Чернігові.

27 травня 1853 р. у них народився син Богдан. В кінці 1851 р. Марковичі переїжджають із Орла в Чернігів, де Опанас Васильович улаштовується в видавництво газети «Черниговские губернские ведомости», потім працює в Київській палаті державного майна, з 1855 р. він працює молодшим вчителем географії Немирівської гімназії.

В грудні 1857 р. вийшла в світ перша книжка Марка Вовчка «Народні оповідання», в написанні яких відповідну роль відіграв і Опанас Васильович. На початку 1859 р. Марковичі переїздять до Петербургу.

11 травня 1859 р. Опанас Васильович, одержавши закордонну відпустку, виїздить за кордон слідом за дружиною, яка разом з сином виїхала раніше. Разом з сім'єю він побував в Німеччині, Швейцарії, їздили в Лондон.

А 19 серпня 1860 року він виїхав із Швейцарії в Росію. В Петербурзі він часто зустрічався з Т. Г. Шевченком. В середині 1861 року переїздить на Україну в Чернігівську губернію.

Опанас Васильович багато років збирав фольклорний матеріал (більше 50 тисяч прислів'їв, приказок пісень та ін.). Систематизував цей матеріал в збірник, але сам видати не зміг і передав М. Симонову (М. Номісу) для видання, який і видав в 1864 році в Петербурзі - ця книга була найбільш повним збірником українських прислів'їв і приказок того часу.

Опанас Васильович передав своїй дружині в Париж зібрані ним пісні з мотивами, де можна було з меншими труднощами видати їх. Марія Олександрівна видала частину їх, озаглавивши збірник «Двісті українських пісень. Співи і слова зібрав Марко Вовчок...». Без згадки імені Опанаса Васильовича.

1 вересня 1867 р. Маркович Опанас помер в Чернігівській лікарні від туберкульозу. Похований на Болдиних горах в Чернігові.